- почавити
- —————————————————————————————почави́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
почавити — ча/влю, ча/виш; мн. поча/влять; док., перех. 1) Подавити, потоптати все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. || Пом яти що небудь. Почавити виноград. 2) Чавити якийсь час … Український тлумачний словник
почавлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до почавити 1). || поча/влено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник